Біографія Володимира Штангея
Володимир Фокович Штангей народився у 1895 році в селі Мошурів, що на Уманщині, яка сьогодні є частиною Черкаської області. Його дитинство та юність пройшли в Україні, але важливі етапи його життя були пов’язані з подіями, які значно вплинули на його творчість і долю. Під час Першої світової війни Володимир потрапив у німецький полон, де він не тільки пережив важкі випробування, але й зміг продовжити свою письменницьку діяльність. Саме тоді він почав друкувати свої оповідання, які публікувалися у різних виданнях, серед яких було і популярне того часу видання "Громадська думка".
Після повернення в Україну, Штангей вступив до літературної організації "Плуг", що активно підтримувала розвиток української літератури та культури в умовах нової соціально-політичної ситуації. У цей період він жив у Києві, а згодом переїхав до Харкова, де активно працював і брав участь у літературному житті.
Штангей був автором кількох книг оповідань, які побачили світ у 1920-х — 1930-х роках. Серед них — "Батрачка" (1927), "Злочин у степу", "Образа" (1929), "Межа" (1930), "Один день", "Удруге народжені" (1931), "На землі", "Том новел" (1932) та інші твори, які відзначалися глибокими соціальними темами та психологічними характеристиками персонажів. Вони відображали соціальні реалії того часу, боротьбу за права робітників і селян, а також тему соціальної справедливості, що стало важливим мотивом у його творчості.
Читати повністю →