Шкурат Петро

Біографія Петра Шкурата

Петро Шкурат народився 16 жовтня 1893 року в селищі Келеберда, поблизу Кременчука (тепер село в Кременчуцькому районі Полтавської області). Його дитинство та молодість залишаються частково непізнаними, але відомо, що він часто відпочивав у селі Переволочна, розташованому на березі Дніпра, де дідусь навчав його розповідати легенди про козаків і їхні боротьби з Росією. Є також дані, що він навчався на медика, ймовірно, у фельдшерській школі.

Під час Першої світової війни Шкурат служив у царській армії, зокрема навесні 1917 року він перебував на російсько-австрійському фронті в Галичині, поблизу містечка Підгайці та села Шумляни. Після війни він активно працював у різних українських установах, зокрема в Генічеську (тепер Херсонська область), а в 1919 році брав участь у бойових діях проти махновців та більшовиків на території Катеринославщини та Харківщини, зокрема в районі міста Лозова. За свою участь у боротьбі за незалежність України Петро Шкурат був нагороджений Хрестом Симона Петлюри.

Після тяжкої хвороби, що була викликана поворотним тифом, він тривалий час лікувався. У 1919 році, під час перебування в шпиталі в Тернополі, він опинився на території, яка була окупована польськими військами. У 1920 році Шкурат потрапив до табору для інтернованих українців у Львові, де перебував до вересня 1920 року.