Біографія Василя Щурата
Василь Григорович Щурат — український літературознавець, поет, перекладач, громадський діяч, один із тих, хто на переломі століть об'єднав у собі тонке відчуття мови, глибоке наукове мислення та непохитну вірність українській національній ідеї. Його життєвий і творчий шлях проліг крізь ключові етапи формування модерної української культури, крізь перетини Львова й Відня, науки й поезії, боротьби за слово і боротьби за освіту.
Народився Василь Щурат 24 серпня 1871 року в селі Вислобоки на Львівщині в освіченій і свідомій родині. Його ранній інтелектуальний розвиток привів його до Львівського університету, де він розпочав студії з філології, а згодом продовжив їх у Віденському університеті під керівництвом одного з найавторитетніших слов’янських філологів того часу — Ватрослава Яґіча. Саме в нього Щурат захистив свій докторат. Педагогічний іспит склав у 1898 році в Чернівецькому університеті — це офіційно відкрило йому шлях у сферу шкільної освіти.
Значний вплив на становлення Щурата як літературознавця і публіциста мав Іван Франко. Саме він першим залучив молодого філолога до літературного, наукового й громадського життя Галичини та Відня. Франкова школа стала для Щурата не тільки інтелектуальною опорою, а й духовною лінією, з якої він ніколи остаточно не зійшов, навіть коли пізніше погляди розійшлися. До 1896 року Щурат перебував під безпосереднім впливом Франка, хоча згодом і вступив із ним у гостру полеміку, на яку Франко відповів відомим віршем «Декадент».
Читати повністю →