Біографія Миколи Рудя
Микола Данилович Рудь — український письменник, поет, майстер художньої прози, народився 9 травня 1912 року в селі Олександрівка Зачепилівського району на Харківщині. Він був одним із шістьох дітей у бідній хліборобській родині, де з дитинства навчився важкої праці на землі. Микола Данилович згадував, що їхня сім’я мала лише 8-9 десятин землі на 12 душ. У своїх спогадах він писав, що в родині вічно боролися за виживання, але це не заважало йому вирощувати в собі любов до рідної землі та її традицій.
Микола почав навчання в Зачепилівській семирічці, де отримав основи літературної освіти. Завдяки одному з учителів, Федору Євтихеєвичу Злидню, який був письменником і спеціалістом із мови, він зрозумів свою схильність до творчості. Злидень не тільки навчав його граматиці, а й підтримував в його літературних пошуках. Микола згадував: "Я закінчив досить успішно Зачепилівську семирічку завдяки викладачеві мови та літератури, який звернув увагу на мої писання і взяв мене під своє крило". Від самого початку його кар'єра поета почала розвиватися. Перший вірш, присвячений Дніпрогесу, був опублікований у 1928 році в журналі "Червоні квіти", і це стало початком його літературної діяльності.
В 1929 році Микола Рудь вступив до Красноградського педагогічного технікуму, але не зміг продовжити навчання через відсутність місця в гуртожитку та проблеми з харчуванням. Тому він вирушив на Донбас, де в тридцяті роки активно долучався до літературної організації "Молодняк". Вже в 1936 році з’явилася його перша книжка віршів — "Найближче", яка стала важливим етапом у розвитку його творчості. Протягом наступних років він випустив низку збірок поезій, серед яких були "На Поділлі", "Час клопоту і сподівань", "Гомін до схід сонця", "Синій птах" та "Дивень".
Читати повністю →