Біографія Ірини Прокопенко
Прокопенко Ірина Миколаївна — українська письменниця, педагог, культурна діячка, чия творчість, сповнена доброти й життєвої мудрості, глибоко вкорінилася в літературному житті Придніпров’я. Вона народилася 8 вересня 1926 року в місті Спас-Клепики, що на Рязанщині. Її життєвий шлях — це приклад виняткової відданості слову, освіті, культурі.
У молоді роки Ірина здобула освіту у Московській Вищій школі полярних працівників — закладі, який готував людей для роботи в суворих умовах Півночі. І справді, разом із чоловіком, військовим офіцером, а згодом поетом і перекладачем Григорієм Прокопенком, вона побувала в найвіддаленіших куточках Радянського Союзу — жила на Чукотці, на Курильських островах, на Камчатці, в Севастополі, а також у грузинському місті Поті. Ці численні переїзди збагатили її світогляд, додали глибини й різноманіття у майбутню творчу діяльність.
З 1960 року Ірина Миколаївна оселилася у Дніпропетровську (нині — Дніпро), де її доля остаточно пов’язалася з педагогікою, літературою та журналістикою. Вона працювала у звичайній середній школі, в дитячій бібліотеці, обіймала посаду директора Дніпропетровського клубу письменників, а також була тележурналісткою. Але, мабуть, одним із найвагоміших внесків стала її багаторічна праця як керівниці секції літератури для дітей та юнацтва при обласній письменницькій організації. Протягом 26 років вона допомагала молодим авторам знаходити свій голос, формувала середовище, де дитяча література жила і розвивалась.
Читати повністю →