Біографія Валер'яна Поліщука
Валер'ян Львович Поліщук (1897–1937) — одна з найяскравіших постатей українського літературного авангарду початку XX століття, поет, прозаїк, критик і теоретик мистецтва, якого трагічно обірвала хвиля сталінських репресій.
Народився 1 жовтня 1897 року в селі Більче на Волині (нині — Млинівський район Рівненської області) в родині хліборобів. Дитинство минуло у простому сільському середовищі, що згодом залишило глибокий слід у його поетичних пейзажах. Після закінчення двокласної школи в селі Мирогоща продовжив навчання в міському училищі, згодом у гімназії Катеринослава. 1917 року вступив до Петербурзького інституту цивільних інженерів, проте незабаром перевівся до Кам’янець-Подільського університету на історико-філологічний факультет, віддавши перевагу літературі над технічними науками.
У журналістиці дебютував як співробітник газет «Селянська правда» та «Вісті». У роки революційних потрясінь активно працював у культурному середовищі, здійснив творчі подорожі до Франції, Чехословаччини, Німеччини, Скандинавії. Перші поетичні твори були переспівами віршів Олександра Олеся та інших українських поетів. Уже 1919 року вийшла його поема «Сказання давнєє про те, як Ольга Коростень спалила», де поєдналися давньоруський літописний стиль і сучасні революційні реалії.
Читати повністю →