Біографія Марійки Підгірянки
Марійка Підгірянка — справжнє ім’я Марія Омелянівна Ленерт-Домбровська — залишила яскравий слід в історії української літератури як поетеса, вчителька, жінка глибокої душі та невичерпної любові до дітей. Вона народилася 29 березня 1881 року в мальовничому карпатському селі Білі Ослави, що на Івано-Франківщині, у родині лісничого. Вже змалку дівчина вбирала у себе пісенну мелодику гуцульського краю, живу барвисту мову, спостерігала красу природи й людську душу в її простих, але глибоких проявах. Усе це згодом стане невід’ємною частиною її поетичного голосу.
У 1900 році Марія закінчила учительську семінарію і почала працювати у школі. Педагогіка й література стали для неї спорідненими світами: вона навчала дітей і водночас писала для них. Цей зв’язок між поетичним словом і дитячою душею залишався в її творчості провідним протягом усього життя. Померла Марійка Підгірянка 20 травня 1963 року у Львові, де і була похована. Але її поезія й досі живе, звучить і надихає.
Друкуватися вона почала ще з 1904 року в різних періодичних виданнях, поступово вибудовуючи власну творчу дорогу. Перша поетична збірка “Відгуки душі” вийшла друком у 1908 році й засвідчила народження таланту з ніжним серцем і глибоким чуттям слова. Та найбільше Марійку Підгірянку знали і любили як поетесу, котра творила для дітей. У своїх віршах вона прагнула не просто забавляти маленьких читачів, а навчати їх любові — до рідного краю, до рідної мови, до краси світу й людських почуттів.
Читати повністю →