Біографія Віктора Петрова (Домонтовича)
Віктор Платонович Петров (також відомий під псевдонімами Віктор Домонтович і Віктор Бер) — постать, що не піддається однозначному визначенню. Він був філософом, істориком, літературознавцем, письменником, а також — як стало відомо згодом — розвідником. Його життя охоплює важкі, суперечливі й часом драматичні сторінки української історії ХХ століття, і кожна з них варта глибокого осмислення.
Народився Петров у родині священика, дитинство провів в Одесі. У 1913 році закінчив Холмську чоловічу гімназію, а в 1918 — історико-філологічний факультет Київського університету, де здобув срібну медаль за дипломну роботу про поета Миколу Язикова. Ще в студентські роки виявив схильність до наукових досліджень, зокрема в галузі етнографії, працюючи у відповідній комісії при Українській академії наук.
У 1920-х роках входив до літературного кола неокласиків, активно публікувався під ім’ям Віктора Домонтовича. Його твори вирізнялися глибоким психологізмом, тонкою інтелектуальністю та аналітичністю. Разом із Валер’яном Підмогильним Петров став основоположником жанру інтелектуального українського роману.
Читати повністю →