Біографія Степана Олійника
Степан Іванович Олійник — один із найяскравіших українських гумористів і сатириків XX століття, чия творчість глибоко вкорінилася в національну літературну традицію. Його ім’я добре знане не лише в Україні, а й далеко за її межами. Впродовж майже сорока років він віддано служив українській літературі, а ще понад п’ятдесят років — журналістиці, завжди залишаючись вірним ідеалам добра, правди й гідності.
Народився 3 квітня 1908 року в селі Пасисели на Одещині в багатодітній селянській родині. Навчання розпочав у селі, а згодом продовжив в Одесі, де закінчив трудову семирічку і кооперативний технікум. 1929 року вступив до Одеського педагогічного інституту, поєднуючи навчання з першими літературними спробами. Його вірші публікували в місцевих газетах і журналах. Проте шлях письменника був позначений не лише творчістю, а й переслідуваннями — в 1931 році його заарештували за гумористичні частівки та носіння вишиванки, що вважалося проявом націоналізму.
Незважаючи на труднощі, він закінчив інститут, викладав українську мову і літературу, працював у газеті «Чорноморська комуна», а пізніше — у київських редакціях. У своїй журналістській практиці об’їздив чимало сіл і міст, шукаючи теми, близькі й зрозумілі простим людям. Його поетичні фейлетони викликали резонанс — читачі впізнавали в них себе, чиновники виправляли помилки, а декого навіть карали за цитування вголос. Проте для самого автора головним завжди залишалася не сатира заради викриття, а доброзичлива, людяна і щира підтримка.
Читати повністю →