Біографія Олександра Олеся
Олександр Олесь (справжнє ім’я — Олександр Іванович Кандиба; 1878–1944) — один із найяскравіших представників української поезії початку XX століття, талановитий лірик, драматург, перекладач. Народився в селі Крига (тепер — Білопілля) на Сумщині. Закінчив Харківський ветеринарний інститут, працював у Харкові й Києві, зокрема в період 1909–1919 років.
Його поетичний дебют — збірка «З журбою радість обнялась» (1907) — одразу принесла визнання. У наступні роки виходять нові книжки: «Поезії. Книга II» (1909), «Книга III» (1911), «Драматичні етюди. Книга IV» (1914), «Книга V» (1917), в яких поет виявляє рідкісну емоційну напругу, ліризм і тонке відчуття мови.
Після подій 1917 року Олесь емігрує — спочатку до Відня, а згодом до Праги. Період вигнання став для нього глибоко травматичним: поет переживає втрату зв’язку з батьківщиною, і цей біль пронизує його вірші. Збірка «Чужиною» (1919) — емоційне свідчення самотності, внутрішньої розгубленості, туги за Україною. У 1921 році під псевдонімом з’являється «Перезва» — гостросатирична збірка, спрямована проти бездіяльності й обмеженості частини емігрантського середовища. Її друга частина залишилася неопублікованою через опір літературного середовища.
Читати повністю →