Біографія Гната Михайличенка
Гнат Васильович Михайличенко (27 вересня [9 жовтня] 1892, с. Миропілля, нині Краснопільського району — 21 листопада 1919, м. Київ) — український письменник, громадський діяч, учасник революційного руху, член Центральної Ради та один із фундаторів Української комуністичної партії (боротьбистів). Його ім’ям у 1920–1930-х роках була названа одна з київських вулиць — колишня Пилипа Орлика.
Походив із селянської родини. Освіту здобував у Харківському рільничому училищі (1908–1912), проте через зв’язки з революційно налаштованими есерівськими колами був змушений продовжити навчання вже в Московському рільничому училищі. У Москві його духовний і світоглядний розвиток поглибився — він вступив до народного університету імені Шанявського, де познайомився з ідеями соціалістичних рухів і активно включився в революційне середовище.
У 1914 році був мобілізований до царської армії, однак не прийняв участі в бойових діях — втік із фронту та почав жити підпільно. Уже 1916 року військовий суд засудив його за участь у діяльності харківського осередку лівих есерів. Покарання — шість років каторжних робіт, замінених на довічне заслання до Сибіру. Там, у селі Тулуп’єму Іркутської губернії, Михайличенко провів кілька важких років.
Читати повністю →