Біографія Леоніда Мосендза
Леонід Маркович Мосендз (2 жовтня 1897, Могилів-Подільський — 14 жовтня 1948, Бльоне, Швейцарія) — український поет, прозаїк, публіцист, науковець, громадський діяч і учасник національно-визвольного руху. Його життя — це приклад людини, яка в умовах війни, еміграції та хвороби зберегла гідність, віру в ідеали й любов до рідного слова.
Народився в родині українського походження. Батько працював державним службовцем, що забезпечило Леонідові початкову освіту в гімназії, а згодом — у Вінницькій учительській семінарії, яку він закінчив у 1915 році. Вирішальним моментом для молодого Мосендза стала Перша світова війна. Він був мобілізований до російської армії, однак після розпаду імперії вступив до лав Армії Української Народної Республіки. Як і для багатьох українських патріотів того часу, участь у визвольних змаганнях стала справою честі.
Після поразки УНР, разом із тисячами інших емігрантів, опинився у Ченстохові (Польща), а звідти у 1922 році перебрався до Чехословаччини — осередку української еміграційної інтелігенції. У Подєбрадах, де функціонувала Українська господарська академія, завершив середню освіту та вступив на хіміко-технологічний факультет. Тут здобув диплом інженера, згодом став асистентом і залишився при академії.
Читати повністю →