Біографія В'ячеслава Медвідя
В’ячеслав Григорович Медвідь (справжнє прізвище — Медвєдєв) народився 23 лютого 1951 року в селі Кодня Житомирського району в родині службовців. Ще в старших класах школи він активно проявляв себе як автор у районній газеті, пишучи про звичаї, побут, мову та майстрів рідного краю. Вже тоді у ньому визрівала глибока повага до автентичної культури, народної мудрості й образності.
Після закінчення школи зі срібною медаллю у 1968 році він поїхав до Києва вступати на філологічний факультет університету, але, не набравши потрібної кількості балів, став студентом бібліотечного факультету Київського інституту культури. Після навчання його направили до Ужгорода, де він працював методистом у Закарпатській обласній бібліотеці для дітей. Служба в армії змінила цей етап, а згодом він повернувся до Києва, працював у бібліотеках, книгарнях і видавництві «Дніпро». Із 1988 року повністю присвятив себе літературній праці.
Дебютував книжкою новел «Розмова» (1981). Закарпатський період життя став для нього «європейським вишколом»: багатонаціональне середовище, багатомовність і природа краю залишили глибокий слід у його світогляді. У 1984 році вийшла збірка «Заманка», яка викликала неоднозначну реакцію через новаторську лексику й стилістику. Його проза вийшла за межі традиційного реалізму, поєднуючи побутові реалії з глибоким філософським підтекстом.
Читати повністю →