Біографія Дмитра Марковича
Дмитро Васильович Маркович (псевдоніми: Волиняк, Гайдабура, Марківчанин, Оленин та ін.) — український письменник, просвітник і громадський діяч, народився 4 листопада 1848 року в Полтаві. Дитинство провів у Чернігівській губернії, де його батько обіймав посаду лісничого. Освіту здобував у Новгород-Сіверській та Вологодській гімназіях, але був виключений за участь у виданні нелегального журналу. Деякий час навчався на медичному факультеті Київського університету як вільний слухач.
Закінчивши Новоросійський (тепер Одеський) університет, працював судовим слідчим у Бессарабії, а згодом — товаришем прокурора Єлисаветградського окружного суду. Саме у цей період розгорнулася його активна українофільська діяльність. У колі однодумців — Олександра і Софії Русових, Теофана Василевського, Івана Тобілевича, Андрія Грабенка — він докладав зусиль до розбудови національної гідності, поширення української мови, введення її до освіти й церковної служби.
Царська влада жорстко відреагувала: у 1884–1885 роках відбулися арешти. Маркович за власний кошт допоміг звільнити заарештованих колег. Невдовзі його самого перевели до Херсона, де він обійняв посаду помічника губернського прокурора. Тут він став одним із лідерів українського культурного гуртка, що поклав початок системній просвітницькій роботі на Херсонщині.
Читати повністю →