Біографія Євгена Мандичевського
Євген Порфирович Мандичевський — український письменник, педагог і публіцист, що працював на зламі ХІХ–ХХ століть. Його творчість — це тонке поєднання глибокого психологізму, соціальної аналітики та літературного імпресіонізму. Писав також під псевдонімом Фр. Улянович.
Народився у 1873 році в селі Зарваниця, що нині на Тернопільщині. Вищу філологічну освіту здобував у Львівському, Грацькому та Берлінському університетах. Впродовж життя викладав німецьку мову та літературу в гімназіях Перемишля, Тернополя й Чернівців, водночас активно займаючись літературною працею та редагуванням. У 1904–1905 роках очолював педагогічний журнал «Молодіж» у Тернополі.
Літературний дебют Мандичевського припав на 1897 рік, коли вийшла друком його новела «Книга життя». Його твори регулярно публікувалися в таких впливових виданнях, як «Літературно-науковий вістник», «Дзвінок», «Буковина», «Діло», «Руслан», «Подільський голос», а також в альманахах «З-над хмар і долин», «Багаття», «Українська муза».
Читати повністю →