Біографія Аркадія Любченка
Аркадій Любченко — трагічний романтик української літератури 1920-х років
Аркадій Панасович Любченко (1899–1945) — яскрава постать у літературному пантеоні України, представник покоління, що стало символом Розстріляного Відродження. Його ім’я довгий час замовчувалося або згадувалося побіжно, але сьогодні воно повертається до культурного простору — разом із пристрасною вірою в силу мистецтва, ідеалізм юності, трагічну долю й незламну любов до свого народу.
Народжений наприкінці XIX століття, Аркадій Любченко увійшов у літературний процес уже в буремні двадцяті — у час революційної віри, художнього експерименту й драматичного розриву з імперським минулим. Його ранні новели «Гордійко» та «Зяма», надруковані 1924 року, одразу привернули увагу критиків і читачів. А вже через два роки вийшла його перша прозова збірка «Буремна путь» — твір, що засвідчив зрілість стилю, творчу дисципліну та рідкісне вміння працювати з текстом. Олександр Білецький, один із провідних літературознавців того часу, так охарактеризував Любченка: «Цей поет юності не по-юначому суворий до своєї форми».
Читати повністю →