Біографія Наталії Кобринської
Наталія Іванівна Кобринська (уроджена Озаркевич) — видатна українська письменниця, публіцистка й громадська діячка, яка народилася 8 червня 1855 року в селі Белелуя на Снятинщині (нині Івано-Франківська область). Виросла в інтелігентній родині греко-католицького священника Івана Озаркевича — літератора й перекладача, відомого культурного діяча Галичини. Сімейна традиція шанування українського слова й театру, що йшла ще від діда Івана Озаркевича, стала живим ґрунтом для формування характеру й духовного світу Наталії.
Через заборону жінкам навчатися у вищих навчальних закладах, освіту Наталія здобула вдома. Велике значення мала її няня-селянка, яка навчила дітей любити народну пісню, звичаї, рідну мову. Під керівництвом батька дівчина вивчала кілька мов: українську, польську, німецьку, французьку та російську, що стало її важливим інструментом у подальшій публіцистичній і перекладацькій діяльності.
У 1874 році Наталія вийшла заміж за Теофіла Кобринського — освіченого священника, активного культурного діяча, фольклориста. Подружжя подорожувало селами Прикарпаття, записуючи фольклорні матеріали, пісні та легенди. Але сімейне щастя тривало недовго — у 1881 році, після семи років шлюбу, Теофіл помер. 26-річна вдова переїхала до батьків у Болехів. Саме тут починається новий етап її життя — як письменниці й ідеолога жіночого руху.
Читати повністю →