Біографія Пилипа Капельгородського
Пилип Йосипович Капельгородський — український письменник, поет, публіцист, історик і драматург, одна з найтрагічніших постатей української літератури початку ХХ століття. Його життя було щільно вплетене в складну, криваву тканину історії: революції, війни, репресії, арешти, заслання — все це стало не тільки зовнішнім контекстом його біографії, а й безпосереднім змістом його творчості.
Народився 14 листопада 1882 року в багатодітній селянській родині у селі Городище, яке нині входить до Недригайлівського району Сумської області. Вже в юності Капельгородський проявляє активну громадянську позицію — під час навчання в Полтавській духовній семінарії у 1902 році бере участь у селянських заворушеннях. Його залучення до протестного руху не минуло безслідно — почалися переслідування, поліційний нагляд, обшуки, арешти. Рятуючись від репресій, він змушений покинути Україну й тікати на Кубань.
Там Капельгородський знаходить нове життя: працює вчителем, а згодом обіймає посаду директора училища. Паралельно починає друкувати поезії — 1905 року його твори з’являються в збірці початківців «Перша ластівка», а також у періодиці. Вже у 1907 році в Києві виходить його перша поетична збірка «Відгуки життя» — єдина, яку він зміг надрукувати за життя.
Читати повністю →