Біографія Артима Хомика
Артим Якович Хомик — одна з визначних постатей західноукраїнської літератури кінця XIX — початку XX століття. Всією своєю творчістю він яскраво виокремлюється на тлі того часу, коли Україна переживала етап культурного та політичного відродження. Саме в цей період з'явилася величезна кількість талановитих письменників, а також стало особливо виразним значення індивідуальності кожного митця в розвитку літератури. Хомик був однією з таких важливих постатей, чиє життя і творчість стали невід'ємною частиною того культурного середовища, яке сформувало нову хвилю української літератури.
Народився Артим Якович Хомик у 1880 році в селі на Тернопільщині, у родині церковного маляра. Його дитинство було непростим: родина жила в бідності, що змушувало юного хлопця з раннього віку шукати шляхи для самовдосконалення. Проте це не завадило йому здобути освіту. Після закінчення гімназії він вступив на філософський факультет Львівського університету, де продовжив своє навчання та активно долучався до життя студентської "Академічної громади". Саме тут він почав брати участь у дискусіях, що охоплювали найрізноманітніші теми — від літератури до політики та суспільних проблем.
Після завершення університету Артим Хомик почав працювати викладачем. Спочатку він працював у польських гімназіях, проте не зміг примиритися з польським режимом, який панував на той час у Галичині. Тому він перейшов до українських приватних гімназій, де працював до початку Першої світової війни. Однак війна внесла корективи у його життя. У 1914 році, коли він поїхав до Наддніпрянської України, Хомика заарештували і лише після певного часу звільнили, проте залишили під наглядом поліції.
Читати повністю →