Біографія Олеся Гончара
Олесь Терентійович Гончар (3 квітня 1918 — 14 липня 1995) — видатний український письменник, публіцист, громадський діяч, людина, яка впродовж десятиліть була незламним голосом національної гідності та духовної сили.
Народився він у Катеринославі (нині — Дніпро) в родині простих робітників. Після смерті матері, коли хлопцеві виповнилося лише три роки, його забрали на виховання дід і бабуся до слободи Суха на Полтавщині. Саме бабуся, працьовита й чуйна до людей жінка, стала для Олеся другою матір’ю і прищепила йому любов до рідної землі, до чесної праці, до рідної мови.
Тридцяті роки стали періодом формування його світогляду. Юнак навчався у технікумі журналістики, працював у місцевих газетах на Полтавщині й у Харкові, де стрімко загартовував своє перо. Уже тоді він почав писати перші оповідання й повісті, такі як "Черешні цвітуть" та "Іван Мостовий", де простежуються ранні мотиви любові до людей і прагнення правди.
Читати повністю →