Біографія Давида Гофштейна
Давид Гофштейн (25 липня 1889 — 12 серпня 1952)
Поет, перекладач, педагог, жертва сталінського терору. Один із найяскравіших представників єврейської літератури в радянську добу, людина, чия доля стала символом як величі творчого духу, так і трагічного зіткнення культури з диктатурою.
Народився Давид Наумович Гофштейн у містечку Коростишів на Житомирщині, в родині дрібного службовця. З дитинства зростав у релігійному середовищі — навчався в хедері, де здобував перші знання мовою ідиш, що згодом стала його творчим інструментом. Але замкнене коло маленького містечка він покинув рано. В юному віці перебрався до Києва, прагнучи ширших горизонтів. Тут він вступив до комерційного інституту, паралельно відвідуючи лекції з філології в університеті. Молода душа шукала себе — і в бізнесі, і в науці, і в поезії.
Перші вірші Гофштейна побачили світ 1912 року на сторінках єврейської газети «Айє цайт», де він тоді працював коректором. Ця невеличка публікація стала початком великого творчого шляху. Протягом кількох десятиліть він поєднував літературну діяльність із педагогікою, працював редактором, викладав, досліджував і перекладав. У роки Другої світової війни був співробітником Об'єднаного інституту суспільних наук АН УРСР, долучаючись до інтелектуального спротиву фашизмові.
Читати повністю →