Біографія Юхима Ґедзя
Олексій Васильович Савицький, відомий під літературними псевдонімами Юхим Ґедзь і Олесь Ясний, народився 2 березня 1896 року в місті Золотоноша, що на Полтавщині (тепер Черкаська область), у родині теслі. Його перші життєві кроки пройшли у звичайній сільській хатині, а шкільна освіта — в земській школі, після чого продовжив навчання в Київському музичному інституті імені Миколи Лисенка, де закінчив два курси. Музика і слово ще з юності поєднувались у його житті, але остаточно першість здобуло письмо.
У молоді роки працював земським писарем, згодом — службовцем у радянських установах. Журналістська діяльність Савицького розпочалася в редакціях газет "Комуніст" та сатиричного журналу "Червоний перець", де він публікував фейлетони, нариси, гуморески та статті. До жодної політичної сили не належав, але був активним учасником літературного процесу, зокрема — членом організації "Плуг".
Юхим Ґедзь — автор численних гумористичних та сатиричних оповідань, які з’являлися у провідних виданнях свого часу: "Комуніст", "Селянська правда", "Пролетар", "Всесвіт", "Плуг", "Знання", "Червоний перець" та інші. У його прозі влучно відображено соціальні трансформації, побутові колізії та психологію "нової людини" села і міста. Його творчість вирізнялась гостротою спостережень і тонким почуттям гумору. Серед опублікованих збірок – "Антон Троянденко", "Буває й таке" (1927), "Принципіально", "Троглодити", "Завзятий середняк" (1929), "Конкурс на гопак", "Ті ж і Мирон Гречка", "Столичний гість" (1930), "Перший іспит" (1931), "Тихою сапою" (1933).
Читати повністю →