Біографія Олени Галицької
Олена Галицька: шлях до України, що стала серцем
Розповісти про себе в кількох реченнях — завжди завдання не з легких. Набагато простіше вмістити все в кілька слів: народився, навчався, працював, одружився (чи вийшла заміж). А може, варто взяти й переповісти життя цілою історією…
Коли у 1963 році ми з бабусею готувалися до переїзду з Росії до Києва, де вже чекали мама і вітчим-військовий, один далекий родич, знесилений алкоголем і зневагою, кинув услід: "Что, к хахлам едете?" Мені тоді було вісім років. І ці його єхидні слова довго не мали значення. Лише згодом, коли над Майданом підіймався чорний дим шин, коли вогонь палав не лише на площі, а й у серцях, я з маленькою онукою біля телевізора згадала ту давню фразу. Згадала й тоді, коли палав Будинок профспілок, на місці якого колись стояв Будинок учителя, де ми в дитинстві грали уривки з "Юності батьків" Горбатова. Згадала тоді, коли наші хлопці гинули на фронті, а я марно шукала в стрічці "Однокласників" моєї пітерської родички бодай тінь співчуття — там були лише котики, песики та безтурботні картинки з ангелами.
Читати повністю →