Біографія Павла Филиповича
Павло Петрович Филипович (1891-1937) — український письменник, літературознавець та перекладач, що зробив вагомий внесок у розвиток української літератури. Народився він 2 вересня (20 серпня за старим стилем) 1891 року в селі Кайтанівці на Київщині (тепер Черкаська область), в родині священика. З раннього віку виявляв неабиякий інтерес до літератури, здобувши освіту в школах Златополя та Чернівців, а потім вступив до Київського університету.
Вищу освіту він здобував на історико-філологічному факультеті, спершу вивчаючи правознавство, а потім змінивши напрямок на філологію. Після закінчення університету у 1915 році він залишився там працювати професорським стипендіатом. У цей час він почав активно захоплюватися літературою, і вже на початку 1910-х років почав писати й публікувати свої вірші російською мовою під псевдонімом Павло Зорєв. Цей період можна вважати початком його літературної кар'єри, хоча пізніше він відмовився від російської мови на користь рідної — української.
1917 рік став для Филиповича визначальним: він сприйняв революцію як шанс для національного відродження українського народу і активно долучився до культурно-політичного процесу. Це період, коли він почав писати українською мовою і став одним із лідерів українського літературного та політичного руху. Одночасно з поезією Филипович займався науковою діяльністю: у 1920 році він складає магістерські іспити та починає викладати курс новітньої української літератури.
Читати повністю →