Біографія Дмитра Фальківського
Дмитро Никанорович Фальківський (1898–1934) — український поет, літературний діяч, який залишив помітний слід у літературі першої половини XX століття. Він народився 3 листопада 1898 року в селі Великі Липеси (нині Кобринський район Брестської області) в бідній селянській родині. Батько Дмитра працював робітником у цегельні, і його родина не могла похвалитися матеріальним достатком. Дмитро з дитинства мав гострий розум і прагнув до навчання, тому після закінчення місцевої початкової школи вступив до гімназії в Брест-Литовську. Однак навчання не було завершене, оскільки фронт Першої світової війни проліг саме через це місто в 1915 році, і юнак не зміг продовжити освіту.
У 1920 році Фальківський добровільно вступив до Червоної Армії. Три роки він служив у органах Надзвичайної комісії Білорусії, але не любив згадувати про цей період. Він був дуже стриманим у своїх спогадах про службу, і лише деякі моменти його поезії дозволяють зробити висновки про цей етап його життя. Демобілізувавшись у 1923 році через погіршення стану здоров’я, він переїхав до Києва, де почав активно працювати як журналіст і письменник.
З 1924 року його твори почали з'являтися на сторінках журналів "Червоний шлях", "Життя й революція", "Всесвіт", "Глобус". В 1925 році вийшла перша книжка поезій Фальківського, яка отримала назву "Чабан". У наступні роки він опублікував низку книг, серед яких "Обрії" (1927), "На пожарищі" (1928) та "Полісся" (1931), що стали важливими етапами у розвитку його творчості.
Читати повністю →