Біографія Ганни Дудки
Ганна Іванівна Дудка (нар. 1962 р.) — сучасна українська поетеса, яка щиро і тонко відчуває біль своєї землі, її надії, втрати й духовне піднесення. Членкиня Національної спілки письменників України, авторка шести поетичних збірок, вона творить у руслі інтимної, громадянської та духовної лірики, залишаючи в кожному творі частинку власного серця.
Народжена в добу непростих змін, Ганна Дудка з ранніх років жила словом, а слово жило в ній. Її перші книжки — "Лелече гніздо", "Пензликом душі", "Храм любові", "Царівна без корони", "Меди квітучої акації" — засвідчили народження поетеси, яка не боїться бути щемливою, жіночною, іноді вразливою, але завжди щирою. Її поезія — як голос із серця до серця, мов розмова, яку ведеш у тиші, лишившись наодинці з думками.
Однак справжнім духовним переломом, як і для багатьох українців, для неї став Майдан. Події Революції Гідності, безпосередня присутність у центрі Києва в ті трагічні й величні дні, стали точкою неповернення. Ганна Дудка була не просто свідком — вона була в гущі життя, серед тих, хто не залишився байдужим. Розстріл Небесної Сотні глибоко зворушив її душу. Цей біль, осмислений через поетичне слово, вилився у цикл віршів, що увійшов до збірки "Танок Саломеї", зокрема у розділ "Безсмертні". Кожен текст — не просто вірш, а вшанування, молитва, спроба не дати забути жодного обличчя, жодної історії.
Читати повністю →