Біографія Дмитра Донцова
Дмитро Іванович Донцов (1883–1973) — один із найсуперечливіших і найвпливовіших діячів української політичної думки XX століття. Публіцист, філософ, політичний мислитель, він прожив довге й драматичне життя, сповнене ідейних зламів, втеч і вигнань, боротьби за ідею національної гідності та української державності.
Народився 29 серпня 1883 року (за старим стилем — 17 серпня) в Мелітополі, у заможній дворянській родині. Його батько Іван і мати Єфросина мали маєток із понад 1500 десятинами землі та займалися торгівлею сільгосптехнікою. Дмитро був середньою дитиною з п’яти, і вже в юності обрав свій власний шлях — не російський, як старші брат і сестра, а український, що стало визначальним на все життя.
Після реального училища у Мелітополі Донцов продовжив освіту у Царському Селі біля Санкт-Петербурга, а згодом вступив до юридичного факультету Петербурзького університету. Саме в ті роки він зблизився з українським середовищем і приєднався до Української соціал-демократичної робітничої партії (УСДРП). Його політична активність не залишилася поза увагою царської влади: у 1905 році його заарештували за виступ на українському віче в Петербурзі. Після ув’язнення в Лук’янівській тюрмі й звільнення за амністією Донцов не зупинився: він став одним із редакторів газети «Наша дума», а згодом знову потрапив під арешт у Києві.
Читати повністю →