Біографія Антіна Чекмановського
Антін Чекмановський, справжнє прізвище Нивинський, народився 3 серпня 1890 року в селі Тинне на Рівненщині. Його родина була досить впливовою: батько працював урядовцем, а мати походила зі старовинного волинського священичого роду Чекмановських. Після закінчення реальної гімназії в Рівному, Антін зіткнувся з труднощами, що виникли через відсутність можливості продовжити навчання. Тому він розпочав працювати помічником бухгалтера в земстві, одночасно займаючись культурно-освітньою діяльністю серед української міщанської та селянської молоді. Він поширював українські книги, намагаючись виховати національну свідомість у своєму оточенні, навіть у такий спосіб, що це часто відбувалося "з-під поли".
З початком Першої світової війни, наприкінці 1915 року, Антін потрапляє на фронт. Під час боїв під Мінськом він зазнав тяжкого поранення, але після лікування у Воронежі, а потім у Московщині, його національні почуття лише поглибилися, а антиросійський настрій зміцнився. Відразу після революції 1917 року він повернувся до Рівного, де став одним із активних організаторів національно-культурного та політичного життя міста, зокрема у місцевій "Просвіті".
З приходом польської окупації на західну Волинь, Антін Нивинський перетворюється на безкомпромісного борця проти влади. Він повністю підпорядковує своє життя політичній боротьбі, живучи у важких умовах і часто страждаючи від злиднів, проте не припиняючи свою діяльність. Вже в цей період він активно працює в місцевих часописах: "Громада" (Луцьк), де редагує видання у 1923 році, а також співпрацює з "Українською Громадою", "Громадським Голосом" та гумористичним журналом "Зиза" (Львів).
Читати повністю →