Біографія Василя Барки
Василь Костянтинович Барка (справжнє прізвище — Очерет) народився 16 липня 1908 року в селі Солониця. Це невелике село було знане старовинною церквою, рештками козацьких укріплень, що належали Северину Наливайкові, та широкими солончаками, звідки місцеві мешканці в скрутні часи видобували ропу замість солі.
Батько Василя пройшов службу у козачих військах, воював у російсько-японській війні. Згодом родина перебралася ближче до Лубен, поселившись у степовій місцевості. В тих краях ночами часто нападали грабіжники, й батько, обороняючи родину, не раз мусив стріляти до ранку. Враження дитинства були сповнені тривоги й відчуття небезпеки.
Згодом, поступившись наділом молодшому братові, батько перебрався на нову ділянку неподалік хутору Миколаївки, де побудував нову хату. Тут, біля озера, що блищало серед згір'їв, минали ранні роки життя Барки. Поруч із родиною — степ, козацькі могили та кам'яні баби, немов свідки далеких епох. У хуторі працювала трикласна школа, яку Барка й відвідував. Перший художній образ, що врізався в пам'ять, — намальована мандрівним дияконом ікона "Моління про чашу".
Читати повністю →