Привчання кошеняти до лотка — важливий етап у його вихованні, який вимагає терпіння та послідовності. Почніть з вибору підходящого лотка та наповнювача: він має бути достатньо великим і зручним для вашого улюбленця. Розмістіть лоток у тихому та затишному місці, щоб кошеня почувалося в безпеці. Після кожного прийому їжі або сну обережно поміщайте кошеня в лоток, щоб воно зрозуміло, для чого він призначений. Якщо кошеня зробить свої справи в лоток, похваліть його та дайте ласощі, щоб закріпити позитивну поведінку. Будьте уважні до його звичок: якщо він починає мітити територію або проявляє занепокоєння, можливо, варто змінити місце розташування лотка або тип наповнювача. Не карайте кошеня за помилки, натомість проявляйте терпіння та розуміння, і незабаром воно навчиться користуватися лотком без проблем.
Отже, Як привчити кошеня до лотка - далі у нашій статті
Як привчити кошеня до лотка: що дійсно допомагає, а чого краще уникати, щоб не відлякати улюбленця
1. Коли починати привчання кошеняти до туалету
Якщо ви забираєте кошеня з розплідника, йому має бути щонайменше три місяці — зазвичай у цьому віці малюки вже вміють користуватись лотком. Якщо ж кошеня взяли у знайомих або підібрали на вулиці, привчати до туалету слід не раніше, ніж йому виповниться один місяць. Допомогти визначити вік може ветеринар.
До цього моменту малюкам фізично важко справлятись із завданням — навіть лоток із низькими бортиками може бути для них незручним. У такому віці найкраще тримати кошеня в просторому загоні з вбираючими пелюшками.
Важливо: для кошенят до місяця підійде будь-яке обмежене за площею приміщення, не обов’язково вольєр. Головне — щоб зони для їжі, сну, ігор і туалету були чітко розмежовані.
2. Яким має бути лоток для кошеняти
Обираючи туалет, орієнтуйтесь на розміри тварини. Наприклад, кошенята мейн-кунів значно більші за інших, і стандартний лоток може виявитися для них тісним. Іноді варто придбати лоток "на виріст", але не поспішайте — надто великий лоток може налякати кошеня: воно губиться в ньому, нервує й не розуміє, що робити. До того ж високі бортики можуть стати нездоланною перешкодою.
Утім, лотки з високими краями мають і плюс: менше розсипається наповнювача, адже коти інстинктивно закопують свої "сліди". Цю звичку не вдасться викорінити. Один з оптимальних варіантів — лоток зі знімним внутрішнім бортиком, закругленим усередину.
Існує два основні типи лотків: відкриті та закриті. Відкриті — найпоширеніші, зручні у використанні й не займають багато місця. Їх легко мити та змінювати в них наповнювач. Закриті моделі краще підійдуть сором’язливим кошенятам і тим, хто полюбляє активно копати. Це особливо актуально, якщо лоток стоїть у прохідному місці — закрита конструкція приховає "інтимні" справи улюбленця.
Також бувають моделі із сіткою й без. З гігієнічної точки зору краще обрати варіант із решіткою: сеча стікає вниз, а лапки залишаються сухими. Однак деяким кошенятам сітка не до вподоби: за неї чіпляються кігтики під час загортання, що викликає дискомфорт і може відбити бажання користуватись лотком.
Матеріал також має значення. Надто дешеві лотки часто виготовляють з неякісного пластику, який вбирає запахи. А це погано — кішки мають чутливий нюх і можуть відмовитися від такого туалету. У результаті доведеться купувати новий.
Також може знадобитися не один, а два лотки. Деякі кішки надають перевагу різним місцям для "мокрих" і "сухих" справ. А якщо у вас дім із кількома поверхами чи кілька тварин — на кожному рівні та для кожного улюбленця має бути окремий туалет.
3. Як обрати наповнювач
Важливо: наповнювач — бажаний елемент туалету. Він дає змогу кішці реалізувати природну потребу — загортати відходи. Лоток лише з сіткою такої можливості не надає.
Підбираючи наповнювач для кошеняти, варто врахувати кілька моментів. Деякі малюки пробують гранули на смак. Це може свідчити як про нестачу вітамінів, так і про звичайне пізнання світу. Але якщо кошеня проковтне занадто багато — можуть виникнути проблеми з травленням: від розладу до серйозної кишкової непрохідності. У таких випадках варто проконсультуватися з ветеринаром.
Найбезпечнішими для кошенят вважаються натуральні види наповнювачів:
- Деревні. Вибирайте з дрібними гранулами — на великих кошеня не зможе зручно вмоститися. Вони добре поглинають рідину й нейтралізують запахи.
- Зернові (злакові). Безпечні, не мають виразного смаку, тому менш привабливі для поїдання. За властивостями подібні до деревних.
- Соєві. Відзначаються хорошою вбираністю й м’якою текстурою — ідеальні для малюків.
Навіть якщо наповнювач натуральний, не варто дозволяти його поїдання — постійно діставати гранули з пащі виснажливо.
Мінеральні, силікагелеві й піщані наповнювачі краще відкласти до дорослого віку. Перші два можуть привабити кошеня виглядом або запахом, а пісок часто сприймається як іграшка — що призведе до розкиданого сміття по всій оселі.
Не купуйте одразу велику упаковку — краще протестувати кілька різних варіантів у малих об’ємах.
Головне — щоб кошеняті було зручно стояти, а лапкам — комфортно. Наповнювачі з дрібною фракцією, сипкі, схожі на пісок, зазвичай найбільше подобаються котам — ними приємно копати. Але все індивідуально — орієнтуйтесь на реакцію саме вашого улюбленця.
4. Як правильно обрати місце для лотка
Котячий туалет найкраще розміщувати в тихому й відокремленому куточку, але при цьому він має бути легко доступним для кошеняти. Не ставте лоток надто далеко від зони, де ваш улюбленець проводить більшість часу — малюк ще не вміє терпіти довго й може просто не встигнути добігти.
Як радить Поліна Парфентьєва, спочатку варто обмежити простір пересування кошеняти однією кімнатою. Там же потрібно розмістити їжу, воду, іграшки, лежанку й, звісно, лоток. При цьому важливо не ставити туалет поруч із мисками — коти дуже охайні та не будуть ходити в туалет там, де їдять.
Найчастіше лоток ставлять у ванній, санвузлі або в коридорі. Перші два варіанти зручні з погляду гігієни: легше прибирати, і запах не поширюється по квартирі. Але варто памʼятати, що двері мають бути постійно прочинені, щоб кошеня мало доступ до свого туалету.
Коридор зручніший тим, що не потрібно контролювати, відчинені двері чи ні. Щоб кошеня не розносило наповнювач по всій оселі, можна покласти поруч зі своїм горщиком спеціальний килимок з отворами. Проте в коридорі може не бути тиші, особливо якщо він поєднаний із кухнею або вітальнею. У такому випадку краще обрати закриту модель лотка.
Поспостерігайте за своїм улюбленцем: якщо він починає залишати мітки в певному місці — можливо, саме туди варто поставити туалет.
Є негласне правило: кількість лотків у домі має бути на один більша, ніж кількість котів. Це особливо важливо для кошенят — краще поставити по невеликому лотку в кожній кімнаті, де вони проводять час. Згодом їх можна прибрати або переставити, коли малюк підросте та навчиться краще контролювати свої потреби.
5. Привчання кошеняти до лотка
Якщо малюк ріс із мамою-кішкою, найімовірніше, він уже вміє користуватись лотком. У такому разі ваше завдання — просто показати, де тепер знаходиться його туалет. Якщо ж кошеня росте без мами, процес навчання повністю лягає на вас.
Якщо кошеня нормально розвивається й має базову охайність — проблем із лотком зазвичай не виникає. Все, що потрібно — створити комфортні умови.
Посадіть кошеня в туалет
Покажіть улюбленцю, де тепер його місце для туалету. Посадіть його в лоток, дайте звикнути до запахів. Якщо він раптом там вляжеться — це не проблема. Не обов’язково, що він одразу зрозуміє, навіщо ви його туди посадили.
Після сну, їжі або активних ігор — висаджуйте малюка в лоток. Якщо помітили, що він сідає в кутку — обережно перенесіть у туалет.
Будьте терплячими: деякі кошенята вловлюють суть одразу, іншим потрібно трохи більше часу.
Стежте за режимом годування
У малюків позиви до туалету виникають значно частіше, ніж у дорослих котів. Зазвичай кошенята ходять у туалет через 20–30 хвилин після їжі. Якщо годуєте за графіком — зможете передбачити потрібний момент і допомогти малюкові встигнути до лотка.
Покажіть, як користуватись лотком
У цей період ви — як мама-кішка. Щоб пояснити, що в лотку можна копати, трохи порухайте в ньому наповнювач пальцями. Але не беріть лапки кошеняти й не показуйте на них — це може злякати або викликати біль.
Заохочуйте за успіх
Якщо улюбленець зробив усе правильно — обов’язково похваліть і погладьте його. Це допоможе закріпити потрібну звичку.
Слідкуйте за чистотою
Своєчасно прибирайте наповнювач — грудочки й фекалії краще видаляти одразу, а сам лоток мити раз на тиждень. Брудний туалет може відлякати кошеня.
Переносьте випорожнення в лоток
Якщо малюк справив нужду повз — перенесіть какашки в лоток. Лужу промокніть паперовим рушником і також покладіть туди. Запах допоможе асоціювати лоток із правильним місцем.
Усувайте запах
Добре мийте місця, де трапились "промахи". Використовуйте мийні засоби з ензимами або спиртовими складниками. Уникайте хлорки, аміаку або ефірних олій — вони можуть посилити запах сечі й знову привабити кошеня.
6. Чого не можна робити під час привчання до лотка
Щоб не викликати у кошеняти негативного ставлення до туалету, уникайте наступного:
- Не карайте. У жодному разі не кричіть, не тикніть носом і не бийте. Кошеня не зрозуміє, що провинилось, — воно може почати боятись самого процесу.
- Не утримуйте силоміць. Якщо кошеня тікає з лотка — не варто його затримувати. Це може викликати страх або відразу до туалету.
- Не використовуйте різко пахнучі мийні засоби. Аромати оцту, цитрусових, хлорки можуть відштовхнути улюбленця від лотка. Краще мити його нейтральними засобами або звичайним господарським милом.
7. Що робити, якщо кошеня ігнорує лоток
Якщо ви все робите правильно, а кошеня вперто не користується туалетом — можливі причини:
- Переставте лоток. Можливо, місце йому не підходить. Поставте лоток туди, де він найчастіше справляє нужду.
- Змініть наповнювач. Можливо, малюку не подобається запах або структура гранул. Спробуйте інший тип.
- Змініть модель лотка. Ймовірно, він занадто великий чи малий. Якщо є сітка — простежте, чи не чіпляються за неї кігтики.
- Зверніться до ветеринара. Іноді відмова від лотка пов’язана зі здоров’ям. Якщо кошеня відчуває біль або дискомфорт — він може асоціювати лоток із неприємними відчуттями.
