Рак шийки матки найчастіше пов’язаний не зі «спадковістю», а з тривалим носійством онкогенних типів ВПЛ — насамперед 16 і 18, які поступово запускають передракові зміни. Більшість людей інфікуються ВПЛ хоча б раз у житті, і зазвичай імунітет пригнічує вірус сам, але якщо він зберігається роками, ризик зростає. Найнадійніша профілактика — вакцинація проти ВПЛ + регулярний скринінг (ПАП-тест), бо навіть після щеплення важливо вчасно помічати зміни.Отже, ВПЛ і ризик раку: що важливо знати кожному для своєчасної профілактики - далі у нашій статті
Рак шийки матки – не випадковість і не «погана спадковість». У переважній більшості випадків це наслідок тривалого, часто непомітного процесу, який запускає вірус папіломи людини (ВПЛ). Сьогодні медицина має чітку й переконливу відповідь: саме ВПЛ є ключовою причиною розвитку цього виду онкологічних захворювань.
Що таке ВПЛ і чому про нього мають знати всі
Вірус папіломи людини належить до великої родини папіломавірусів і налічує понад 100 різних підтипів. Більшість із них не становлять серйозної загрози для здоров’я, однак частина має виражений онкогенний потенціал – здатність запускати механізми злоякісного переродження клітин.
Деякі типи ВПЛ спричиняють лише доброякісні зміни: шкірні бородавки або генітальні кондиломи. Інші ж, більш агресивні, безпосередньо пов’язані з розвитком раку шийки матки у жінок, а також раку статевого члена, анального каналу та інших локалізацій.

Наскільки поширений ВПЛ насправді
ВПЛ – один із найпоширеніших вірусів у світі. Основний шлях передачі – статевий контакт, включно з тісним контактом шкіри та слизових оболонок. За епідеміологічними даними:
- 70-80% сексуально активних людей до 50 років хоча б раз у житті інфікуються ВПЛ.
- У більшості випадків люди навіть не підозрюють про інфекцію.
- Найчастіше інфікування у жінок відбувається у віці 16-26 років.
У багатьох випадках імунна система самостійно пригнічує вірус. Проте якщо цього не відбувається, хронічна персистенція онкогенних типів ВПЛ може поступово призводити до передракових змін і раку.
ВПЛ низького онкогенного ризику
Близько 40 підтипів ВПЛ низького ризику викликають легкі, зазвичай самообмежувальні інфекції сечостатевого тракту у жінок і чоловіків. У здорових людей з нормальною імунною системою вони часто минають без лікування. Однак у пацієнтів з ослабленим імунітетом (після хімієтерапії, при хронічному прийомі стероїдів, імунодефіцитах) навіть ці типи можуть спричиняти значні клінічні проблеми.
До штамів низького онкогенного ризику належать, зокрема: 1, 2, 6, 11, 40, 42, 43, 44, 54, 61, 70, 72 та 81.
Генітальні бородавки
Генітальні бородавки, або загострені кондиломи – це доброякісні ураження шкіри та слизових оболонок, спричинені ВПЛ. Вони виникають через надмірне розростання клітин епідермісу, інфікованих вірусом. Найчастіше такі ураження локалізуються:
- У жінок – у піхві, вульві та на шийці матки.
- У чоловіків – на пенісі, мошонці, у промежині.
- Навколо анального каналу в обох статей.
Попри поширений страх, генітальні бородавки зазвичай не перероджуються в рак. Проте вони можуть суттєво впливати на якість життя, викликати психологічний дискомфорт і потребувати лікування.
Найчастішою причиною таких уражень є штами 6 та 11.

Онкогенні типи ВПЛ: віруси високого онкологічного ризику
Не всі віруси папіломи людини однаково небезпечні. Ключова відмінність між ними – онкогенний потенціал, тобто здатність запускати процеси, що з часом можуть призвести до злоякісного переродження клітин. Саме онкогенні типи ВПЛ високого ризику становлять найбільшу загрозу для здоров’я, особливо для жінок.
Поширеність і агресивність онкогенних типів вірусу папіломи суттєво різниться. Найчастіше в клінічній практиці та наукових дослідженнях фігурують штами 16 та 18 – саме вони вважаються найбільш небезпечними. Рідше, але також важливими з онкологічної точки зору, є такі типи: 31, 33, 35, 39, 40, 43, 51, 52, 53, 54, 55, 56 та 58.
Хоча ці підтипи трапляються не так часто, їх наявність не можна ігнорувати, особливо під час обстеження жінок із патологією шийки матки.
Як онкогенні штами папіломавірусу запускають розвиток раку
Після інфікування штамами 16 та 18 вірус проникає в клітини епітелію шийки матки або інших аногенітальних зон і поступово змінює механізми контролю клітинного поділу. Клітини починають розмножуватися неконтрольовано, втрачаючи здатність до природного самознищення. Саме цей процес лежить в основі розвитку передракових змін, а згодом – і інвазивного раку. За сучасними оцінками, близько двох третин випадків раку шийки матки та геніталій безпосередньо пов’язані з інфекцією ВПЛ 16 та 18.

ВПЛ та інші типи раку
Онкогенні типи вірусу папіломи людини пов’язані не тільки з раком шийки матки. Як зазначають фахівці Лікарні ізраїльської онкології LISOD, зараз вже доведено зв’язок між інфікуванням ВПЛ високого ризику та розвитком інших злоякісних пухлин, зокрема:
- Раку вульви та піхви у жінок.
- Раку статевого члена у чоловіків.
- Раку анального каналу.
- Окремих видів раку голови та шиї.
- Злоякісних пухлин ротової порожнини та верхніх дихальних шляхів.
- У низці досліджень – навіть раку легень.
Це ще раз підкреслює системний характер впливу онкогенних ВПЛ на організм.
ВПЛ-інфекція: профілактика та сучасні підходи до лікування
Вірус папіломи людини передається різними шляхами, але основним і найпоширенішим залишається статевий контакт. Саме тому вірус папіломи людини належить до інфекцій, ризик інфікування якими супроводжує людину протягом усього сексуально активного життя.
Фактори, що підвищують ризик інфікування ВПЛ
Ймовірність зараження зростає за наявності певних чинників, серед яких:
- Ранній початок статевого життя.
- Незахищені статеві контакти (відсутність презерватива).
- Велика кількість сексуальних партнерів.
- Сексуальні партнери з груп підвищеного ризику.
- Недостатня гігієна інтимної зони.
- Велика кількість попередніх пологів.
- Тривале застосування гормональної контрацепції.
- Користування спільними рушниками, громадськими душовими кабінами, роздягальнями.
Після інфікування особливо вразливими до ускладнень є люди з первинними та вторинними імунодефіцитами, діти, особи похилого віку, а також ті, хто не був вакцинований проти ВПЛ.

Вакцинація – основа первинної профілактики
Для жінок профілактика ВПЛ-інфекції має принципове значення, адже саме вона лежить в основі первинної профілактики раку шийки матки. Сьогодні існують вакцини, які ефективно запобігають тривалому інфікуванню найбільш небезпечними штамами вірусу.
Важливо розуміти, що вакцинація не забезпечує 100% захисту від усіх типів ВПЛ, оскільки вона спрямована лише проти певних підтипів вірусу. Саме тому навіть вакциновані жінки повинні регулярно проходити цитологічний скринінг (мазок Папаніколау) – він залишається головним фактором профілактики раку шийки матки.
Що відбувається після інфікування
У більшості імунокомпетентних людей ВПЛ-інфекція має безсимптомний перебіг – імунна система здатна самостійно пригнічувати активність вірусу. Якщо ж інфекція проявляється клінічно, ураження, спричинені папіломавірусами, можна ефективно лікувати:
- Хірургічним шляхом.
- Лазерною терапією.
- Кріотерапією.
Ці методи застосовуються для лікування генітальних бородавок та передракових уражень шийки матки. Водночас важливо розуміти: лікування видимих змін не означає повного зникнення вірусу. ВПЛ може залишатися в латентному стані та передаватися під час контактів.
ВПЛ-інфекція – це не вирок. Це контрольований процес, за умови знань, профілактики та регулярного спостереження. Рак шийки матки не виникає раптово – і саме це дає нам шанс його зупинити.


















