спектакль Проти темряви Київ 2025-12-05 18:30 Театр на Печерську
- Автор:
Йорген Єрдт
Режисер:
Ігор Рубашкін
Актори:
Олеся Власова
Руслан Сокольник
Проти темряви
Темрява — це не тільки відсутність світла. Це стан після удару, коли не розрізняєш власного дихання і не знаєш, куди зробити наступний крок. Тут живуть сумніви, тремтить страх і настирливо шепоче відчай. У такому мороці потрібен не прожектор, а людина поряд — хтось, хто подасть руку і не відпустить, навіть коли земля під ногами здається м’якою, як болото. Саме в таку ніч провалюються Кім і Кріс: прадавній ліс без часу і мапи, без доріг і назв, лише шурхіт, запах вогкої кори та холод, що стискає плечі.
Виживання стає не пригодою, а випробуванням на довіру. Вони навчаються рахувати кроки, слухати тишу, розрізняти знаки — і водночас один одного. Темрява діє, як дзеркало: показує не приємні силуети, а справжні риси — нетерплячість, злість, ніжність, готовність захистити. Їхні стосунки то зближують, то розтягують у різні боки: від різкої репліки — до раптового обійму, від підозри — до беззастережної віри. І що довше триває шлях, то ясніше: за межами зовнішньої пітьми ховається ще одна — внутрішня, з якою важче домовитися.
Сценічний простір мінімальний і промовистий: кілька предметів, тіні, що рухаються, мов гілля, і звук, який то віддаляється, то наближається. Світло працює як герой — воно не просто освітлює, а веде і зупиняє, підказує і лякає. Пауза тут важить не менше за слово: коли артисти зупиняються, у залі чути, як темрява «дихає».
Це історія про мужність маленьких кроків і про відповідальність за того, хто поруч. Про те, як легко загубитися, коли дивишся лише собі під ноги, і як можливо знайти шлях, якщо підняти очі й сказати: «Я з тобою». Чи зможуть Кім і Кріс вийти з цього лісу? Можливо, вихід — не тільки між деревами. І якщо він існує, то починається зі слова «разом».
