Усе, усе покинути, до тебе полинути...

Все, все покинути, до тебе полинути,
Мій ти єдиний, мій зламаний квіте!
Все, все покинути, з тобою загинути —
То було б щастям, мій згублений світе!

Стать над тобою і кликнуть до бою
Люту примару, що тебе забирає,
Взяти тебе в бою чи вмерти з тобою —
Хай з нами щастя і горе вмирає.

[16.XI 1900]