Пригорнусь до лона твого, голубко

Пригорнусь до лона твого, голубко,
Чи не вчую там правди святої?
Бо кругом, моє серце, тільки й чутки
Про забави тії долі лихої.

Остогидло мені волочити по світу
Самотою літа молодії,
Остогидло дожидати привіту
Від тії дуросвітки-надії,

Остогидло зневірятися в людях,
Слухать речі їх улесливі…
Може, серце, хоч ти не обдуриш
Мої кращії в світі надії.