Музо, безхитросна, проста дівчино стидлива,
Вбога селяночко, співом та сміхом щаслива!
Ти до мене, сироти, як сестра, пригорнулась,
На починаннє благе в тихім серці почулась.
Вдвох ми з тобою обходимо всю Україну,
Словом спасенним вітаємо добру людину.
І де слова наші в душу святу западають,
Там віковічно пахущі квітки процвітають,
Раєм господнім на мучене серденько віють,
І животворні, великі надії в нім сіють.