Кума моя і я

Кума моя і я
В Петрополіськім лабіринті
Блукали ми — і тьма, і тьма…
"Ходімо, куме, в піраміду,
Засвітим світоч". І зайшли,
Єлей і миро принесли.
І чепурненький жрець Ізіди,
Чорнявенький і кавалер,
Скромненько длань свою простер,
І хор по манію лакея,
Чи то жерця: "Во Іудеї
Бисть цар Саул". Потім хор
Ревнув з Бортнянського. "О скорбь,
О скорбь моя! О скорбь велика!"