Валентина Захабура (справжнє ім’я — Валентина Захарченко-Бурцева) — українська письменниця, поетеса, авторка пісень, педагогиня, бібліотекарка, організаторка літературних студій для дітей та молоді. Її творча діяльність — це теплий дотик до дитячого світу, занурення в поезію серця й постійний рух назустріч живому слову.
Народилася 16 липня 1978 року в Києві. Отримала філософську освіту в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка. Вона не лише фахівець із гуманітарних наук, а й щиро закохана в роботу з книжками та читачами — вже тривалий час працює бібліотекаркою в дитячій бібліотеці. Там, серед книжок і дитячих голосів, вона знаходить натхнення для своєї творчості й одночасно ділиться цим натхненням із юними відвідувачами.
З юності Валентина брала участь у літературному житті — була учасницею літоб’єднання "Перехрестя", виступала з віршами, піснями, грала на гітарі на фестивалях і поетичних вечорах. Її голос — глибокий, емоційний, чистий — часто звучить у супроводі власних мелодій. Захабура — активна учасниця численних фестивалів авторської пісні: "Відкриті Небеса", "Рутенія", "Sevama fest", "Трипільське коло", "Гітара по колу" — всюди, де лунає поетичне слово й звучить щира пісня.
Її поезія — це світлі, глибокі тексти, що виростають із щоденних спостережень, емоцій і філософських роздумів. Вірші Валентини публікувалися в українських і міжнародних літературних виданнях: "Дніпро", "Київська Русь", "Свічадо", "Саксагань", "Склянка Часу*Zeitglas", "Жирафа Рафа", "Всесвітня література в сучасній школі". Вона є авторкою збірки поезій "ЯТОМОРЕ", а також пісенної книжки "Запрошення на каву". Її вірші увійшли до ряду збірників і антологій, зокрема болгарською мовою ("Антологія сучасної української поезії" під редакцією Анни Багряної).
Одним із важливих напрямків діяльності Валентини є робота з дітьми. Вона організовує та проводить літературні студії, створює простір, де дитяча уява розквітає, де слово оживає у голосах наймолодших. У видавництві "Теза" побачили світ її дитячі повісті, що мають великий успіх серед читачів та батьків: "Ой, Лише, або з чим їдять вундеркіндів?", "Ой, Лише, або як потрапити в халепу?", "Ой, Лише, або як приборкати батьків?". У цих веселих і водночас глибоких історіях вона поєднує гумор, життєву мудрість і любов до дитячої душі.
Захабура є також однією з авторок ідейного проєкту "Це зробила вона", а також брала участь у книжках "Чат для дівчат", "Окуляри та кролик-гном", "Леприкони", "Коли сніг пахне мандаринками", "Вузлик на пам’ять". Багато її творів стало основою для музичних вистав і навіть анімаційних проєктів. За мотивами казки "Як черепаха Наталка до школи збиралася" створено мультфільм у чотирьох серіях — теплий приклад того, як література переходить у візуальне мистецтво, зберігаючи своє серце.
Її внесок у розвиток дитячої літератури України важко переоцінити. Її твори живуть у бібліотеках Києва, її голос звучить на фестивалях, а слово — в серцях юних читачів. Валентина Захабура — письменниця, яка не просто пише для дітей, а живе в тому світі поруч із ними, щодня створюючи нові простори для фантазії, думки, почуття.