Яричевський Сильвестр Гнатович — український поет, прозаїк і педагог, чия постать посідає гідне місце в національному літературному процесі початку XX століття. Народився в містечку Рогатин, що на території сучасної Івано-Франківщини, в родині ремісника-кравця. Вже з юнацьких років проявляв неабияку цікавість до слова, культури та освіти.
Свою освіту Сильвестр здобував спочатку в початковій школі, а згодом — у гімназії в Бережанах. Саме тут, серед майбутньої інтелігенції, у тісному колі однодумців, серед яких був і Богдан Лепкий, він долучився до створення літературно-мистецького гуртка, що сповідував шлях духовного просвітлення. Девізом спільноти були слова Йоганна Ґете — «Більше світла!». Цей ідеал він проніс крізь усе життя, прагнучи нести знання і красу до сердець своїх сучасників.
Вирішивши присвятити себе глибшому вивченню слов’янських мов та літератур, Яричевський вступив до Віденського університету. Тут він слухав лекції одного з найвидатніших славістів того часу — професора Ватрослава Ягича. Водночас із навчанням активно писав: створював поезії, есе, художні нариси й коротку прозу, глибоко цікавився культурними процесами та життям української громади у Відні. Твори публікувалися в численних виданнях, зокрема у журналах «Дзвінок», «Зоря», «Комар», «Науково-літературний вісник» та в газеті «Буковина».
Справжнє творче зростання Яричевського було неможливим без впливу кола близьких друзів і літераторів. Він підтримував щиру дружбу з Марком Черемшиною та Мелетієм Кічурою, активно листувався з Осипом Маковеєм. Ці контакти стали для нього джерелом натхнення і взаємного збагачення.
Після завершення навчання Сильвестр переїжджає до Чернівців, де працює у редакції вже знайомої газети «Буковина». Та невдовзі його життєвий шлях веде до Кіцмані, де він починає педагогічну діяльність — викладає у гімназії, одночасно продовжуючи літературну працю.
Протягом майже двадцяти п’яти років Сильвестр Яричевський залишався активним учасником культурного життя українців Буковини. Його творча спадщина охоплює широкий спектр жанрів — від поетичних збірок до драматичних творів. У 1990-х роках одна з його п’єс — «Лови на ловців» — з успіхом ставилася на сцені Чернівецького музично-драматичного театру імені Ольги Кобилянської. Значною подією стало також видання у 1978 році в Бухаресті двотомника його творів, упорядкованого літературознавицею Магдалиною Ласло-Куцюк.
Помер Сильвестр Гнатович Яричевський 30 березня 1918 року в місті Серет, де й був похований. Його ім’я залишилося у пам’яті української культури як символ інтелігентності, літературного подвижництва й самовідданого служіння слову.