Анатолій Леонідович Висоцький
Анатолій Висоцький — людина, яка пройшла довгий і яскравий життєвий шлях, несучи із собою тепло рідної землі й вірність слову. Народився він 1937 року у мальовничому селі Новодмитрівка Великоолександрівського району на Херсонщині, яка тоді входила до складу Одеської області.
З раннього дитинства Анатолій Леонідович проявляв жагу до знань. Після закінчення сільської школи-семирічки він вступає до Херсонського педагогічного училища, де здобуває першу вищу освіту. Проте юнацькі мрії та поклик обов'язку приводять його на службу до Північного флоту. Суворі морські будні, тривалі походи Атлантичним океаном гартували характер і вчили витримці, що згодом допомогло йому в цивільному житті.
Повернувшись додому, Анатолій не зупиняється на досягнутому: він продовжує навчання і закінчує філологічний факультет Херсонського педагогічного інституту. Отримавши диплом вчителя російської мови та літератури, Висоцький віддається улюбленій справі — навчанню дітей. Його педагогічна кар’єра проходила у школах Луганщини та Херсона, де він не лише навчав, а й виховував молодь. Згодом працював у Херсонському обласному відділі освіти, обіймав відповідальну посаду завідувача відділу облдержадміністрації, активно долучаючись до розбудови освітньої сфери регіону.
Перші літературні спроби Анатолія Леонідовича з'явилися на сторінках обласної преси. Однак справжній дебют відбувся у 1999 році, коли вийшла друком його перша поетична збірка "Дарую Вам". Ця книжка стала початком нового етапу його життя — творчого.
За роки творчої діяльності Анатолій Висоцький видав понад десять книг, охопивши найрізноманітніші жанри. Його поетичні збірки "Отчий край" (2002), "Родові ознаки" (2003) і "Ви в серці моїм" (2018) пронизані любов'ю до батьківщини, родинними цінностями та глибокими людськими переживаннями.
У автобіографічній повісті "Уходим завтра в море" автор ділиться спогадами про юнацькі роки та морські пригоди, тоді як у книзі "20 лет в "Белом доме" (2013) описує свій досвід роботи у місцевій владі.
Окрема сторінка його творчості — це оповідання для дітей, серед яких збірка "Интересные рассказы о животных" (2012) — теплі, захопливі історії про братів наших менших.
Гумористичний талант Анатолія Леонідовича розкрився у збірках "Двісті усмішок" (2013), "Татко сердиться на мамку" (2015), "П'ятсот усмішок" (2017) та "Чи літають крокодили?" (2019). Його жарти — добрі, щирі, часом іронічні, але завжди просякнуті любов'ю до людей і життя.
Не залишив він поза увагою й історію своєї родини, опублікувавши у 2011 році дослідження "Історія мого роду" — справжній літопис кількох поколінь.
Анатолій Висоцький — це письменник із великою душею, який щиро і віддано працював для людей, не шукаючи слави, а залишаючи за собою найцінніше — мудрість, теплоту і спогади, що живуть у його книгах.