Артем Вишневський
Артем Миколайович Вишневський — людина, чиє життя тісно переплелося з театром, словом і творчістю. Народився він 3 лютого 1980 року у місті Рівне. Тут минули його дитячі й юнацькі роки — у звичайній двокімнатній квартирі, під акомпанемент радянського соцреалізму та перших спроб літературних і музичних пошуків.
Після закінчення загальноосвітньої і музичної шкіл Артем вступив на історико-соціологічний факультет Рівненського державного гуманітарного університету. Згодом доля повела його до Києва, де він продовжив освіту у КНУТКіТ імені Івана Карпенка-Карого — осередку української театральної культури.
Перші кроки в мистецтві Вишневський зробив у театрі-студії "Від ліхтаря" при Рівненському міському Палаці дітей та молоді. У 1999—2001 роках він працював помічником режисера, а потім сам став на сцену. Саме в цей час з'явилася його перша драма — "Різниця", твір, у якому Артем гостро й боляче торкнувся теми нетерпимості до інакодумства у суспільстві.
Паралельно з театральною діяльністю він встиг отримати педагогічний диплом — за фахом учитель всесвітньої історії та правознавства. Викладав у Рівненській ЗОШ №13, передаючи учням не тільки знання, а й любов до культури та мистецтва.
Не залишаючись осторонь творчих пошуків, Артем Вишневський разом із друзями створив Молодіжний експериментальний театр Рівного "МЕТР", де виступив як режисер, актор і драматург. Під його керівництвом оживали твори Станіслава Мрожека, Володимира Бойчука, Вільяма Мастросімоне, Карла Хензеля, Франца Кафки та власні п'єси. Його постановки неодноразово здобували визнання на аматорських театральних фестивалях.
Із 2016 року Артем Вишневський очолює Народний молодіжний театр "Від Ліхтаря" при Рівненському міському Палаці дітей та молоді. Він є членом Національної спілки письменників України з 2006 року та Конфедерації Драматургів України з 2003-го.
У 2006 році побачила світ його перша збірка п'єс "Клаптикова порода", до якої увійшло п’ять творів. Загалом у доробку Артема — вісім п'єс. Серед них — сатирична драма абсурду "Різниця" (2001), "Клаптикова порода" (2003), політична вистава "Суд" (спільно з Тарасом Обоїстою), соціальна драма "Ляпас на згадку" (2004), химерна історія "Про потяг, валізи, мотлох і дещо більше" (2005), лялькова казка "Козак Мамай і ключі від Раю" (2007).
У своїх ранніх творах Вишневський захоплювався ірреальністю та казковістю, адже, за його власними словами, тоді він ще не зовсім розумів світ людей. Згодом, із життєвим досвідом, його драматургія ставала все більш зрілою та реалістичною. Драма "Хлопці Кет" (2015) і п'єса 18+ "Про чотирьох відсутніх" (2018) стали свідченням цієї глибокої внутрішньої трансформації — у них Вишневський зобразив життя таким, яким воно є: з труднощами, болем, надіями та спробами знайти себе.
Його п'єси ставили на сценах аматорських театрів Рівного, студентських театральних гуртків, а також у театрі "Калейдоскоп" у Тернополі.
Сьогодні Артем Вишневський більше присвячує себе режисерській діяльності та роботі з дітьми, передаючи юним артистам свою любов до театру і мудрість, накопичену за роки творчих пошуків.
Його шлях — це шлях людини, яка відчайдушно вірить у силу мистецтва змінювати світ на краще.