Віталій Тимофійович Волков: письменник, громадський діяч і поборник української ідентичності
Віталій Тимофійович Волков народився 5 липня 1900 року на Волині — у краї, що здавна славився своєю багатою культурною спадщиною та незламним духом. Вже змалку Віталій виявляв цікавість до науки й громадських справ, що визначило його подальший шлях.
Освіту розпочав у Києві, де навчався в Університеті святого Володимира (до 1914 року). Після бурхливих подій Першої світової війни продовжив навчання у Варшавському університеті, де здобув ступінь на правничому факультеті. Юридична освіта стала міцним підґрунтям для його подальшої діяльності на ниві кооперативного руху та громадської активності.
Ще на рідній Волині Волков став одним із співзасновників українського кооперативного руху, який у міжвоєнний період відіграв важливу роль у збереженні національної ідентичності. До початку Другої світової війни він обіймав посаду головного бухгалтера Союзу кооператорів. Паралельно активно працював у русі "Просвіта", спрямованому на піднесення освітнього рівня українців.
Однак війна змусила його залишити Батьківщину. Спочатку він опинився в Німеччині, а згодом емігрував до Сполучених Штатів Америки, де осів у місті Філадельфія. І тут Волков не припинив своєї діяльності: організовував українські школи, хорові капели при церквах, заснував Літературно-мистецький клуб, що став важливим осередком культурного життя української діаспори.
Літературна спадщина Віталія Волкова вирізняється багатством тем і жанрів. Його творчість охоплює статті та фейлетони, в яких він тонко й з гумором аналізував життя українських політемігрантів, їхні тривоги, мрії і надії. Серед прозових творів вирізняються романи "Довбуш" (Вінніпег, 1963), у якому Волков звертається до образу народного месника, та фантастично-пригодницький цикл "Таємниці космосу" (у двох томах, Філадельфія, 1973), що став однією з перших спроб україномовної наукової фантастики на еміграції.
Окрім прози, Віталій Волков писав поезії та п'єси-скетчі. Всі його твори об'єднує морально-етична проблематика, глибока любов до України та щемлива туга за втраченим домом. Його слово було не лише мистецтвом, а й своєрідною духовною опорою для багатьох співвітчизників у далекій еміграції.
Волков також долучився до розвитку української термінології за кордоном. Він був одним із засновників Науково-дослідного товариства української термінології та став співавтором двох важливих праць: "Англо-українського економічного словника" та "Короткого словника синонімів української мови", що стали в пригоді не одному поколінню українських дослідників і студентів.
Будучи членом Об'єднання українських письменників на еміграції "Слово", Віталій Волков активно підтримував літературний процес, об'єднуючи митців української діаспори довкола спільних цінностей.
Віталій Тимофійович Волков завершив свій земний шлях 18 грудня 1973 року у Філадельфії. Його життя й діяльність стали прикладом незламної вірності рідній землі, навіть на іншому континенті.