Гульнара Усеїнова народилася 2 березня 1968 року в місті Самарканд (Узбекистан). Її дитинство та молодість пройшли в цьому історичному місті, що мало великий вплив на її подальший розвиток як письменниці та публіциста. Після закінчення середньої школи вона вступила до Самаркандського державного університету ім. А. Навої, де здобула освіту на історичному факультеті, що пізніше стало важливим аспектом у її літературній діяльності.
У 1989 році разом з батьками Гульнара переїхала до Криму, що стало новим етапом у її житті. Перехід до нової культурної та соціальної реальності був значним, однак, він відкрив для неї нові горизонти. У Криму Гульнара активно включилася в процеси відродження кримськотатарської культури та літератури. Вона працювала в Координаційному центрі з відродження кримськотатарської культури, а також в редакції кримськотатарської художньої літератури видавництва "Таврія", де мала можливість безпосередньо брати участь у відродженні та популяризації рідної культури через літературу.
Зараз Гульнара працює як спеціальний кореспондент газети "Голос Криму" в Сімферополі, де вона висвітлює важливі питання культурної, соціальної та політичної ситуації в Криму. Її професіоналізм та глибоке розуміння культурних процесів, безперечно, роблять її важливою постаттю в кримськотатарському літературному середовищі.
Гульнара Усеїнова є авторкою кількох значущих творів, серед яких є такі, як "Живі джерела духовності" (2001), що розкриває важливі аспекти духовного життя кримських татар, а також збірка оповідань "Конвалії" (2008), видана трьома мовами, що відзначена своєю багатомовністю та широтою охоплення тем. Її повість "Мелодія дощу" (2009) також здобула високу оцінку читачів і критиків.
Її художні та публіцистичні твори друкувалися в численних газетах і журналах, а також увійшли до збірників, таких як "Самотній пілігрим", що є важливою збіркою сучасної кримськотатарської прози. Гульнара також активно виступає в літературному середовищі, займаючись перекладами і пропагандою кримськотатарської літератури.
У 2010 році вона стала членом Національної спілки письменників України, що стало визнанням її заслуг в літературі та публіцистиці. В її творчості поєднуються глибокі моральні шукання з прагненням передати унікальний культурний спадок свого народу, що робить її роботи важливими для розвитку кримськотатарської та української літератури.
Творчість Гульнари Усеїнової залишається актуальною і надалі, а її роль у збереженні кримськотатарської культури та літератури неможливо переоцінити.