Микола Степанович Тимошик, який також відомий під псевдонімом М. Деснянич, народився 18 січня 1956 року в селі Данина Ніжинського району Чернігівської області. Він є відомим українським журналістом, публіцистом, науковцем, літературним критиком та видавцем, чия діяльність охоплює численні галузі культури та науки.
Тимошик є членом Національної спілки письменників України з 2000 року та Національної спілки журналістів України з 1981 року. Його професійна кар'єра поєднує практичну діяльність у галузі журналістики та науки, а також активну участь у культурному житті України. Визнання його заслуг в Україні стало важливим кроком на шляху розвитку національної культури та літератури. У 1995 році він став першим лауреатом престижної премії імені Івана Огієнка, що стало підтвердженням високого рівня його праці та відданості українській культурі.
Микола Степанович є автором трьох монографій і більше ста наукових публікацій, що охоплюють різні аспекти української літератури, журналістики та видавничої справи. Серед його значних досягнень — упорядкування та написання передмов і приміток до численних важливих книг, таких як "Юнкорівський блокнот" (1990), "Українське питання" (1997), а також видання першовидань Івана Огієнка в Україні. Його зусилля допомогли популяризувати вітчизняну літературну спадщину, зокрема в таких працях, як "Історія українського друкарства" (1994), "Історія української літературної мови" (1995), "Життєписи великих українців" (1999) і "Історія української преси" (праця А. Животка).
Протягом багатьох років Микола Степанович активно працює в академічній сфері, викладаючи в університетах. Його курси з "Основ видавничої справи і редагування", "Літературного редагування", "Авторського права", "Зарубіжної редакційно-видавничої справи" та "Журналістської майстерності" стали основою для підготовки майбутніх фахівців у цих галузях. Вчення Тимошика про журналістику та видавничу справу є важливим внеском у розвиток української освіти, що зберігає високий рівень професіоналізму та етики в цих сферах.
Таким чином, діяльність Миколи Степановича Тимошика займає важливе місце у літературному та науковому середовищі України. Його праця сприяє збереженню та розвитку української культури, а також популяризації важливих аспектів національної історії, що відображаються в його численних наукових роботах та видавничих ініціативах.