Василь Труш-Коваль народився в 1905 році в місті Городище Черкаської області в родині службовця цукроварні. Його дитинство пройшло в умовах важкої праці й нестабільності, але з самого раннього віку він виявляв цікавість до навчання та самовдосконалення. Після того як його батька мобілізували на війну в 1915 році, хлопець був направлений до Київської першої гімназії, де навчався до 1920 року завдяки допомозі дядька, який забезпечив йому місце в навчальному закладі. Після закінчення гімназії Труш-Коваль продовжив освіту в агротехнікумі при місцевому цукрозаводі, де він активно познайомився з групою молоді, яка була прихильником ідеї національного відродження та патріотизму.
Однак його життя набувало трагічного повороту, коли 7 серпня 1922 року Василя заарештували за підозрою у зв’язках з антирадянськими силами. Після затримання його було засуджено на п’ять років, але цей вирок через рік було скасовано, і поет потрапив до комсомольської організації на випробувальний термін. Його діяльність у цій організації тривала до 1925 року, після чого він працював лаборантом на Городищенській цукроварні, а також здобув вищу освіту в Київському сільськогосподарському інституті.
Вже у 1929 році Труш-Коваль почав працювати на посаді землевпорядника в установах Наркомзему України, пізніше перейшовши до геофізичного відділу Київського міськкомунгоспу. Проте ця робота його не задовольняла, і в 1933 році він вирішив змінити обстановку, поїхавши до Владивостока. У цей період Василь активно займається поезією. Перші спроби написати вірші відносяться до 1921 року, коли його твори з'являються в рукописному журналі "Рілля". Перший друкований вірш "Дні" був опублікований у журналі "Глобус" у 1926 році.
Однак життя Труш-Коваля не обмежувалося лише творчістю. У 1934 році він знову потрапляє під арешт у Благовєщенську, звинувачений у планах на втечу за кордон. Цього разу його засудили на десять років, і він потрапив до Воркутпечлагу. У цьому таборі він познайомився з письменником Григорієм Майфетом, який зберіг 24 вірші Труш-Коваля, переховуючи їх у своїх чоботях. Ці твори, написані між 1921 та 1941 роками, були опубліковані лише в кінці 1980-х років, коли вже не було живих свідків того часу.
Незважаючи на складне становище, яке йому було відведено в таборі, Василь продовжував боротьбу з фізичним виснаженням і важкими умовами. Проте через неудачну операцію в 1944 році, після якої він не зміг відновити здоров'я, він помер 11 січня 1944 року.
Василь Труш-Коваль залишив по собі велику спадщину в галузі поезії та літератури. Його твори відображають боротьбу людини за свободу та справедливість, а його поетичні спроби стали важливим вкладом в українську літературну спадщину. Його життя стало прикладом мужності і стійкості перед обличчям репресій та трагедій XX століття.