Віктор Васильович Терен, також відомий під прізвищем Таран, народився 9 липня 1941 року в селі Павлиш, яке розташоване в Онуфріївському районі Кіровоградської області. Він став помітною фігурою в українському політичному та літературному середовищі. У свій час він обіймав посаду народного депутата України на II — VI скликаннях Верховної Ради, а також був членом правління Національної спілки письменників України.
З самого початку свого трудового шляху, починаючи з 1958 року, Віктор Васильович працював слюсарем-арматурником на Крюківському кар'єроуправлінні в місті Кременчук, здобуваючи практичний досвід у різних галузях. У 1959 році він вступив до Харківського авіаційного інституту, де навчався до 1965 року. Після закінчення вишу Терен почав працювати техніком, інженером та старшим інженером на заводі "Арсенал" у Києві, де залишався до 1978 року. Це був важливий етап у його житті, коли він здобував технічні навички, які надалі допомогли йому в різних сферах його діяльності.
З 1978 року Віктор Васильович змінив свій професійний шлях, ставши позаштатним кореспондентом газети "Молода гвардія". Він активно працював над розвитком української журналістики, редагував відділи в різних видавництвах, зокрема в "Дніпро", де займався важливими видавничими процесами. Паралельно з цим він працював відповідальним секретарем Спілки письменників України, а також головним редактором журналу "Розбудова держави". Однак його діяльність не обходилася без складнощів: у 1971 році Віктор Терен потрапив під пресинг КДБ, його друга збірка була знищена, а сам він був виключений зі Спілки письменників. Попри ці труднощі, він продовжував свою діяльність, не зупиняючись перед репресіями.
Завдяки своїй стійкості та відданості ідеї Віктор Васильович не лише не здався, але й досяг значних висот у громадській діяльності. У 1984-1985 роках він навчався словацькій мові в Братиславському університеті, що дозволило йому розширити свої горизонти та поглибити розуміння інших культур. З 1989 року він став заступником голови Руху міста Києва та області, а також членом Проводу Руху. З 1992 року він активно підтримував Українську Республіканську партію, ставши заступником голови Проводу УРП, а з 1997 року став членом Народного Руху України, де обіймав посаду члена Центрального проводу НРУ.
Віктор Терен також відомий як автор численних літературних творів, серед яких збірки віршів "Причетність" (1969), "Переклик" (1975), "Лінія часу" (1978), "Сполохи" (1983), "Подих степу" (1982), "Тривога і обов'язок" (1985), "Ковила на вітрі" (1991), "Твій день на землі" (2000). Окрім поезії, він є автором повістей і оповідань, таких як "Костюмчик до осені" (1989) та дитячої книжки "В лісі, в темному горісі" (1984). Його творчість висвітлює важливі теми української історії, культури та соціальних змін.
Віктор Васильович володіє словацькою та французькою мовами, що допомогло йому підтримувати культурні зв'язки з іншими країнами та сприяти розвитку міжнародних відносин. Його діяльність у політичній та літературній сферах стала значним внеском у розвиток української культури та суспільства, а його книги і надалі залишаються важливими для багатьох поколінь читачів.