Олена Теліга: поетеса, активістка та героїня національного відродження України
Олена Теліга народилася 21 липня 1907 року в Санкт-Петербурзі, в родині інженера та педагога. Вона відзначалася не лише яскравими поетичними здібностями, але й активною позицією у національно-визвольному русі, що знайшло своє відображення у її творчості та громадському житті.
З раннього дитинства Олена була залучена до української культури та літератури. Після повернення родини до Києва, вона навчалася в гімназії, а згодом вступила до історико-філологічного факультету в Празі, де стала частиною так званої "празької школи" поетів, серед яких були її друзі та колеги, як Юрій Дараган, Євген Маланюк та Олександр Ольжич. Вони разом активно працювали на благо української національної ідеї, передаючи її через свої твори.
Її поезія відзначалася вольовим, життєлюбним духом, пристрастю до боротьби за національне відродження. Вірші Олени Теліги часто торкалися теми боротьби, героїзму та гідності. Одним із найбільш яскравих її творів був програмний вірш "Поворот", у якому вона окреслює свою мету — здобуття незалежності для України. Олена Теліга вважала, що для досягнення високих ідеалів необхідно не тільки вірити, а й діяти.
"Заметемо вогнем любові межі", — писала вона, підкреслюючи свою рішучість і готовність долати перешкоди на шляху до свободи та гідності.
Олена Теліга була одним із лідерів українського національного руху в еміграції. Вона активно боролася за незалежність України і навіть у часи найтяжчого переслідування не втрачала віру у свою місію. Її діяльність не обмежувалася тільки літературною сферою: вона брала участь у організації Спілки письменників, редагувала газету "Українське слово", була членом культурної комісії Української національної ради.
Незважаючи на те, що Олена Теліга не встигла видати жодної власної збірки при житті, її поезія залишилася невмирущою. Вірші були опубліковані посмертно у збірках "Душа на сторожі", "Прапори духа", "На чужині" та інших, і вони стали символом боротьби та національної гідності.
Поетеса не могла залишатися осторонь подій своєї країни і, навіть після приходу нацистських окупантів, залишалася в Україні, активно працюючи на культурному фронті. У лютому 1942 року Олену Телігу заарештували гестапо за антифашистську діяльність і розстріляли в Бабиному Яру. Але навіть після смерті її творчість і боротьба залишають глибокий слід в історії української нації.
Олена Теліга стала символом мужності, ідеалізму і відданості своїм переконанням, і її творчість і досі надихає нові покоління борців за права і свободи.