Микола Йосипович Сиротюк народився 9 липня 1915 року в селі Теклівка, що на Вінниччині. Саме тут пройшли його дитячі роки, під час яких він здобув перші уроки життя, що стали основою для його подальшого становлення як людини і вченого. Микола Сиротюк був людиною, яка завжди шанувала свою Батьківщину, а прагнення служити їй стало визначальним на довгі роки.
Історик за освітою, Сиротюк навчався в Одеському університеті, де здобув глибокі знання, які пізніше стали основою його наукової діяльності. Проте, його шлях не обмежувався лише університетською аудиторією. Як молодий чоловік, він пішов на фронт ще з початком Другої світової війни, де проявив себе відважним і мужнім захисником Батьківщини. Віддано воюючи до самого завершення війни, він здобув цінний досвід, який багато в чому вплинув на його світогляд і пізнішу діяльність.
Після повернення з фронту Микола Сиротюк присвятив своє життя педагогічній та науковій діяльності. Він викладав у ряді університетів, працюючи в Києві та інших містах. Його викладацька діяльність охоплювала не тільки навчання студентів, а й значну дослідницьку роботу, що приносила плоди у вигляді нових публікацій і наукових праць. За ці досягнення він здобув наукове звання "професора", ставши шанованим фахівцем у своїй галузі.
Літературний доробок Миколи Сиротюка здебільшого присвячений історичній тематиці, адже історія була його справжньою пристрастю. Проте в умовах радянської цензури йому доводилося знаходити тонку межу між реальними фактами та вимогами, які накладалися на письменників того часу. Попри це, його твори відображають глибоке розуміння історії, національних процесів та соціальних трансформацій.
Серед найбільш відомих творів Миколи Сиротюка — такі оповідання та романи, як «Іван Микитенко», «Живий перегук епох і народів», «Зінаїда Тулуб», «Забіліли сніги» та інші. Кожен з цих творів має власний унікальний характер, в яких зображені важливі етапи української історії, долі людей, що стали частиною цієї історії, і події, які змінили хід часу.
Микола Сиротюк продовжував працювати до останніх днів свого життя, залишаючи по собі вагомий слід у літературі та науці. Серце видатного вченого і письменника зупинилося 10 жовтня 1984 року, але його спадщина продовжує жити в літературі, науці та серцях тих, хто знав і любив його творчість.