Іван Ілліч Синюк — український педагог, письменник і громадський діяч, народився 1 травня 1866 року в селі Кам'янка, що на Буковині. Це село, що стало його колискою, ще з дитинства привчило його до любові до рідної землі та її традицій, які він зберігав і втілював у своїх творах.
Свою початкову освіту Іван здобув саме в рідному селі, а вже в підлітковому віці, прагнучи отримати вищу освіту, він поїхав до Чернівців, де закінчив учительську семінарію. Після завершення навчання розпочав свою педагогічну діяльність, що тривала майже сорок років. Іван Ілліч працював народним учителем у кількох селах Буковини, де зробив значний внесок у розвиток місцевої освіти та культури. Його професійна діяльність залишила помітний слід на освітянській ниві Буковини, адже він був не лише учителем, а й наставником для багатьох поколінь учнів, яких він навчав не лише літератури та математики, а й глибоких моральних і етичних принципів.
Творчість Івана Синюка почалася з казки "Соколець", яку він опублікував у 1896 році. Це стало початком його літературної кар'єри. У 1897 році вийшла перша збірка його творів, а вже в 1899 році він презентував читачам другу збірку під назвою "Образки з життя й природи". Твори Синюка мали виразний національний характер, в них відображалася любов до рідної землі, її природи та людей.
Іван Ілліч був активним учасником культурного життя Буковини, працюючи в місцевих газетах та журналах. У газеті "Буковина" було опубліковано понад двадцять його оповідань, казок та нарисів, що стали популярними серед читачів того часу. Однією з його помітних робіт стала одноактна п'єса "Мужики", яка була опублікована в 1902 році і відображала сільське життя та соціальні проблеми того часу. Крім того, Синюк активно працював як член видавничого комітету педагогічного двотижневика "Промінь", що був важливим для просвітницької діяльності в Україні.
У 30-х роках, вже в зрілому віці, Іван Синюк видав власним коштом кілька своїх творів, зокрема п'єсу "Чесна Вероня" та збірку оповідань і нарисів під назвою "Фейлетони". Його літературна діяльність була не лише творчою, а й педагогічною, адже він завжди прагнув передати своїм читачам не тільки красу слова, але й важливі життєві уроки.
Іван Синюк помер 17 серпня 1953 року, залишивши після себе велику літературну спадщину. Його творчість продовжує жити в серцях тих, хто любить українську літературу і шанує її традиції. Похований Іван Ілліч у місті Садгора, де його пам'ять жива не лише серед його родини та друзів, а й серед численних шанувальників його творчості, які досі читають і вивчають його роботи.