Кость Сроковський (6 лютого 1878, Львів — 19 червня 1935, Трускавець) — польський публіцист, політичний діяч ліберально-демократичного спрямування, який походив із української родини. Його діяльність і внесок в історію обох народів — польського та українського — заслуговують на особливу увагу, адже він став мостом між культурами, намагаючись знайти компроміс між національними інтересами, які часто конфліктували в той час.
Життєпис
Кость Сроковський розпочав свою кар'єру в якості публіциста і критика, працюючи в численних польських газетах у таких містах, як Львів, Петербург і Краків. Його позиція була, з одного боку, прихильною до польської культури, але водночас він зберігав відкритість і до проблем українців. Його погляди не завжди збігалися з офіційною політикою Польщі щодо національних меншин, що відображалося в його роботах.
Вже у 1913 році він став послом до Галицького сейму, де активно працював над різними соціальними і політичними питаннями, висвітлюючи проблему національної ідентичності та прав меншин у Польщі.
У своїй молодості він активно публікувався в українському часописі "Літературно-науковий вісник" (ЛНВ), надаючи платформу для розвитку української літератури та культури, хоч і сам був польським публіцистом. У 1901 році вийшли його "Оповідання", видані Українсько-Руською Видавничою Спілкою, що стало важливим етапом у його творчості.
Серед основних праць Сроковського можна виділити такі, як:
"W stolicy białego cara" (1904) — аналіз ситуації в Росії та ставлення до Польщі та її народів;
"Upadek imperializmu Austrii" (1913) — критикує австрійську імперську політику і її занепад;
"Sprawa narodowościowa na kresach wschodnich" (1924) — робота, яка звертається до питання національних проблем на українських і білоруських землях, що на той момент були частинами Польщі.
Своїми публікаціями Сроковський постійно критикував польську національну політику щодо українців і білорусів, особливо на північному заході, що допомогло розвинути дискусії щодо національної самоідентифікації та прав національних меншин. Він був одним з перших, хто наважився публічно висловлювати свої занепокоєння щодо польського націоналізму та політики асиміляції.
Вплив Сроковського на польську і українську політичну думку важко переоцінити, адже його твори були основою для багатьох подальших наукових досліджень у цих сферах. Він залишив після себе не лише велику кількість публікацій, але й запитання, які й досі актуальні.