Соловій Христина Іванівна — українська співачка та авторка пісень, яка народилася 17 січня 1993 року в Дрогобичі в родині хорових диригентів. Її батьки, Олександра Стефанівна та Іван Володимирович Соловій, завжди підтримували її у виборі музичного шляху. Мати Христини була викладачем хору в Дрогобицькій музичній школі, а батько працював у відділі культури міської ради. Її бабуся, Ольга Євгенівна Скробало, також мала музичне виховання, працюючи керівником ансамблю бандуристів та складаючи пісні й вірші для своїх онуків.
З дитинства Христина мала зв'язок з українською музичною традицією, а в 11 років дізналася, що має лемківське походження, що позначилося на її музичному виборі. Вже в молодості вона розвивала свої здібності, граючи на фортепіано та співаючи в хорових колективах. Після закінчення музичної школи, Христина навчалася у Львівському університеті на філологічному факультеті, але музика залишалася її головною пристрастю.
Важливим етапом у її кар'єрі стало участь у телевізійному пісенному конкурсі "Голос країни" у 2013 році, де Христина виконала лемківську пісню "Горе долом ходжу". Її виступ привернув увагу продюсера Святослава Вакарчука, і Христина потрапила в його команду. Після цього вона розпочала співпрацю з Вакарчуком, випустивши кілька кліпів на свої пісні.
У 2015 році Христина Соловій презентувала свій дебютний альбом "Жива вода", який став важливим етапом у її кар'єрі. Альбом поєднав народну музику лемків з елементами джазу, а також включав два її авторських треки — "Тримай" і "Синя пісня". У 2018 році вийшов її другий альбом "Любий друг", в якому співачка об'єднала живу музику з електронними елементами, створивши неповторний звуковий стиль. Одна з пісень альбому, "Стежечка", стала саундтреком до фільму "Крути 1918".
Від початку кар'єри Христина Соловій не тільки підкорювала музичні сцени, але й ставала символом творчої незалежності, орієнтуючись на українську автентичність, не піддаючись впливу популярної російської музики. Її творчість виражає любов до рідної культури та спадщини, а також прагнення донести до слухачів глибокі емоційні та культурні меседжі.